Річний звіт за 2013 рік
Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
Примітки до фінансової звітності
Фінансова звітність ПАТ «Запоріжсільгосптехніка» підготовлена за звітний рік, який включає період з 01 січня 2013року по 31 грудня 2013року.
1. Основні відомості про товариство:
Товариство ПАТ "Запорiжсільгосптехніка " було засновано у 1944р. в м.Запоріжжя, як обласне підприємство по матеріально- технічному забезпеченню сільського господарства Запорізької області. На підставі наказу № 996 від 26.12.1994р. Фонда державного майна України по Запорізькій області підприємство перетворено на ВАТ «Сільгосптехніка». Змінилась організаційно правова форма господарювання, форма власності перейшла з державної в колективну. На підставі Рішення зборів акціонерів, Протокол № 18ш від 15.04.2012р. ВАТ « Сільгосптехніка» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Запоріжсільгосптехніка». Дочірніх підприємств, філій, представництв в товаристві немає.
Основними видами діяльності, якими займається товариство є: здавання в оренду виробничо- складських приміщень, складська переробка вантажів.
Змін видів подальшої діяльності керівництво не планує.
Юридична адреса та місце здійснення діяльності.
Юридична адреса Підприємства: 69013, м. Запоріжжя вул. Стартова, 1Е,
Підприємство здійснює свою основну діяльність за адресою: 69013, м. Запоріжжя вул. Стартова, 1Е
Кількість працівників складала станом на :
31 грудня 2013 р. 11 чоловік
31 грудня 2012 р. 11 чоловік.
Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років такі акціонери володіли акціями підприємства:
31.12.2013 31.12.2012
Акціонери Підприємства: % %
ТОВ НВФ «Техно-Трейд» 55,0942 55,0942
Інші (менше 10%) 44,9058 44,9058
Всього 100,0 100,0
2. Основа підготовки фінансової звітності .
Основою надання фінансової звітності є чинні Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО). Товариство вперше прийняло МСФЗ у 2012 році, датою переходу на МСФЗ було визначено - 1 січня 2011 року.
Фінансова звітність була складена за формами встановленими Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 1 , затверджених наказом МФУ від 07.02.2013р. №73.
Принципи облікової політики, які були використані при підготовці зазначеної фінансової звітності надані нижче. Визначені положення облікової політики послідовно застосовувались по відношенню до всіх періодів, наданим в звітності.
Фінансова звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності складається на основі бухгалтерських записів згідно українського законодавства шляхом трансформації з внесенням корегувань, проведенням перекласифікації статей з метою достовірного представлення інформації згідно вимог МСФЗ.
В звітному періоді облікова політика не змінювалась.
Валюта надання інформації
Функціональною валютою фінансової звітності Товариства є українська гривня.
Фінансова звітність надана у тисячах українських гривень з одним десятковим знаком, якщо не вказано інше.
Принцип безперервності діяльності.
Керівництво підготувало зазначену фінансову звітність на підставі принципа безперервності діяльності. В найближчому майбутньому Товариство продовжуватиме вiдчувати вплив нестабiльної економiки в державi. Наслiдком цьому є невизначенiсть, яка здатна iстотним чином впливати на майбутнi операцiї, на можливiсть вiдшкодування вартостi активiв Товариством, а також на її готовнiсть своєчасно обслуговувати i погашати свої борги (зобов'язання) при настаннi термiнiв їх погашення. Економiчна стабiльнiсть бiльшою мiрою залежатиме вiд ефективностi фiскальних i iнших заходiв, якi реалiзує уряд України та розвитку фондового ринку України. Дана фiнансова звiтнiсть пiдготовлена на основi припущення, що Товариство функцiонуватиме в майбутньому. Це допущення передбачає реалiзацiю активiв i виконання Товариством узятих на себе зобов'язань, в ходi своєї звичайної дiяльностi. Таким чином, фiнансова звiтнiсть не мiстить яких-небудь коригувань вiдображених сум активiв, якi були б необхiдними, якби Товариство не мало можливостi продовжувати свою дiяльнiсть в майбутньому або у випадку коли вона була б вимушена реалiзовувати свої активи не в ходi своєї звичайної господарської дiяльностi.
3. Основні принципи облікової політики
3.1. Визнання та оцінка фінансових інструментів
Підприємство визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.
Підприємство визнає такі категорії фінансових інструментів:
фінансовий актив, доступний для продажу – частка в статутному капіталі з відсотком володіння більше 20%;
дебіторська заборгованість;
фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю – кредити банків, займи інших фінансових установ.
Фінансові інструменти відображаються по справедливій вартості або амортизованій вартості в залежності від їх класифікації.
Справедлива вартість – це сума, на яку можно обміняти актив або урегулювати зобов’язання при здійсненні операції на ринкових умовах між добре освідомленими, незалежними сторонами, які діють на добровільній основі. Справедлива вартість є поточною ціною фінансових активів на активних ринках.
Для визначення справедливої вартості де-яких фінансових інструментів, по яким відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовується така модель оцінки, як модель дисконтованих грошових потоків. В даній фінансовій звітності зроблені відповідні розкриття, якщо зміни будь-якого допущення призведуть до суттевих змін прибутку, доходів, загальної суми активів або зобов’язань.
Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Підприємство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов’язання.
Категорія «займи та дебіторська заборгованість » надає собою непохідні фінансові активи з фіксованими платежами, які не котируються на активному ринку , за виключенням тих з них , які Підприємство планує продати в подальшому.
Всі інші фінансові активи входять до категорії активів, які утримуються з метою продажу, які Підприємство утримує на протязі невизначеного періоду часу та які можуть бути продані в разі необхідності підтримання ліквідності.
Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.
Грошові кошти та їхні еквіваленти
Грошовими коштами визначаються високоліквідні короткострокові інвестиції, які можуть бути замінені на визначену суму грошових коштів та мають термін погашення три місяці або менше з дати їх придбання. Вони обліковуються по вартості придбання з урахуванням накопичених відсотків, що складає їх справедливу вартість. Грошові кошти на які має місце обмеження щодо їх використання відображаються в обліку окремою статтею якщо їх сума виходить за межу суттєвості. .
Грошові кошти товариства складаються з готівки в касі, кошти на рахунках в банках, грошові кошти в дорозі.
Дебіторська заборгованість
Дебіторською заборгованістю, визнаються фінансові активи (за виключенням дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів, за розрахунками з операційної оренди та за розрахунками с бюджетом) та первісно оцінюються за справедливою вартістю плюс відповідні витрати на проведення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюються за амортизованою собівартістю, з застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.
Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів. Фактори, які Підприємство розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні групи.
Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у поточному прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності. За звітний період таких фактів ідентифіковано не було.
Авансові платежі та передоплата. Передоплата відображається в звітності за первісною вартістю за вирахуванням резерву від знецінення. Передоплата класифікується як довгострокова, якщо очікуємий термін отримання товарів або послуг, , які відносяться до неї , складає вище ніж 1 рік, або якщо передоплата відноситься до активу, який буде відображатись в обліку як необоротний актив при первісному визначенні. Сума передоплати за придбання активу та включається в його балансову вартість при отриманні Підприємством контролю над цим активом та наявності вірогідності того, що майбутні економічні вигоди , пов’язані з ним, будуть отримані. Якщо є ознака того, що активи, товари або послуги, які відносяться до передоплати, не будуть отримані, балансова вартість передоплати підлягає зменшенню на відповідний збиток від знецінення відображається в прибутках або збитках за рік.
3.2. Основні засоби
Підприємство визнає матеріальний об’єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 2500 грн.
Первісно Підприємство оцінює основні засоби за собівартістю. Розглянув доречність застосування будь-якого з виключень, передбачених МСФЗ 1, щодо ретроспективного застосування, керівництво вирішило застосувати справедливу вартість або переоцінку як доцільну собівартість основних засобів на дату переходу. Тобто, підприємство здійснило оцінку основних засобів за справедливою вартістю на 01.01.2013р. та використовує цю справедливу вартість як доцільну собівартість основних засобів на цю дату та на дату переходу з відповідним перерахунком накопленого зносу. У подальшому основні засобі оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку наприкінці звітного року або по даті, коли припиняється визнання відповідного активу.
Подальші витрати. Підприємство не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об’єкта. Ці витрати визнаються в поточних витратах по даті , коли вони понесені. В балансовій вартості об’єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.
Витрати на заміну крупних вузлів або компонентів основних засобів капіталізуються при одночасному списанні частин, які підлягають заміні.
На кінець кожного звітного року керівництво визначає наявність ознак знецінення основних засобів. Якщо буде виявлено один з наступних ознак, керівництво оцінює суму відшкодування актива, яка визначається як найбільша з двох величин: справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж актива та вартість, яка отримується від його використання. Балансова вартість актива зменьшується до суми вішкодування ; збиток від знецінення відображаеться в прибутках або збитках за рік [в сумі перевищення над величиною приріста його вартості, відображенного в складі капітала при попередній переоцінці]. Збиток від знецінення актива, визначений в поперніх звітних періодах сторнується (при необхідності), в разі зміни облікових оцінок, використанних при визначенні вартості від використання актива або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж.
Прибуток або збиток від вибуття основних засобів визнається як різниця між отриманою виручкою від продажу та їх балансовою вартістю та відображається в прибутках або збитках за рік [в складі іншого операційного доходу або витрат ].
Амортизація.
Амортизація основних засобів Підприємства нараховується прямолінійним методом з використанням такого терміну використання- років
Будівлі - від 25 до 50 років
Споруди -від 7 до 25 років
Машини та обладнання - від 5 до 25 років
Транспортні засоби - 5 років
Меблі - від 4 до 10 років
інші -від 4 до 10 років
Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання( тобто з дати ввода об’єкта в експлуатацію). Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.
Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів
На кожну звітну дату Підприємство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Підприємство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з іншим стандартом. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Підприємство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування.
3.3. Оренда
Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив. Підприємство як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов’язання за сумами, що дорівнюють справедливої вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов’язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Підприємства щодо подібних активів.
Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, фактично залишаються у орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Підприємство визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отримані доходу від оренди, визнаються як витрати.
При визначенні терміну використання основних засобів , отриманих в фінансову оренду оцінюється вірогідність переходу права власності до орендаря по завершені терміну дії договора. Якщо відсутня ймовірність обгрунтованої впевненності в тому, що орендарь отримає право власності до кінця терміну фінансової оренди, актив повністю амортизується на протязі самого короткого з двух термінів: оренди або корисного використання. Якщо така впевненність існує, то актив амортизується на протязі терміну корисного використання . Угоди на оренду, за якими орендодавець зберігає за собою всі ризики та вигоди , пов’язані з правом власності на активи, классифікується як операційна оренда.
3.4 Податок на прибуток
Витрати з податку на прибуток являє собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітній період. Поточні витрати Підприємства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних на дату балансу.
Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов’язань, та являє собою податкові активи або зобов’язання, що виникають в результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов’язання в балансі та їх податковою базою.
Відстрочені податкові зобов’язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.
Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов’язань. Підприємство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітній період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, яки визнаються прямо у власному капіталі . Підприємство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок відноситься до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді. Відстрочені податкові активи та зобов'язання показуються у звітності згорнуто, якщо існує законне право провести взаємозалік поточних податкових активів і зобов'язань, що відносяться до податку на прибуток, що справляється одним і тим самим податковим органом, і Компанія має намір здійснити взаємозалік поточних податкових активів і зобов'язань.
Станом на звітну дату Підприємство визначає податкові різниці від сум нарахованих резервів на відпустки працівникам та на резерв покриття пільгових пенсій.
3.5 Податок на додану вартість.
Податок на додану вартість , який відносить ся до виручки від надання послуг підлягає сплаті в бюджет на більш раню дату : (а) дату отримання сум дебіторської заборгованості від кліентів або (б) дату поставки товарів або послуг кліентам. ПДВ, сплачений при придбанні товарів та послуг, підлягає відшкодуванню шляхом заліку з ПДВ, нарахованого з виручки від реалізації послуг. Податкові органи дозволяють розрахунки по ПДВ на нетто-підставі. ПДВ до сплати та ПДС сплачений розкривається в звіті про фінансовий стан в згорнутому вигляді в складі активів або зобов’язань. При формуванні резерва під знецінення дебіторської заборгованості збиток від знецінення відображається на повну суму заборгованості, включаючи ПДВ .
3.6. Фінансові зобов’язання
Згортання фінансових активів та зобов’язань
Фінансові активи та зобов’язання згортаються, якщо Підприємство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов’язання одночасно.
Забезпечення
Забезпечення визнаються, коли Підприємство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто, більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов’язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди і можна достовірно оцінити суму зобов’язання.
3.7 Виплати працівникам
Підприємство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов’язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Підприємство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.
Пенсійні зобов’язання. У відповідності до українського законодавства Підприємство утримує внески із заробітної плати працівників до державного пенсійного фонду. Поточні внески розраховуються як процентні відрахування із поточних нарахувань заробітної платні, таки витрати відображаються у періоді, в якому була отримана інформація щодо виникнення права працівника на одержання пенсійних виплат з розрахунком до прогнозного терміну закінчення виплат.
3.8. Запаси.
Запаси враховуються за найменьшою з двох величин: фактичною собівартістю або чистою ціною реалізації. При відпуску запасів на виробництво або іншому вибутті їх оцінка виконується за методом середньозваженої вартості. Чиста ціна реалізації – це розрахункова ціна продажу в процесі звичайної діяльності за вирахуванням розрахункових витрат на завершення виробництва та витрат на продаж. Уцінка (дооцінка) запасів враховується в прибутках(збитках) поточного періоду.
3.9 Доходи та витрати
Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Виручка визнається, коли ризики та вигоди від надання послуг або володіння товаром переходять до покупця, що, як правило, здійснюється в момент переходу права власності до покупця або по завершені місяця, в якому було надано послугу з оренди, при умові, що ціна договорів фіксована або існує ймовірність її визначення , а повернення дебіторської заборгованності реально. Виручка оцінюється по справедливій вартості отриманної або очікуємої винагороди, а також відшкодовуємих податків та зборів.
Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається, виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.
3.10. Умовні зобов’язання та активи
Умовні зобов'язання не визнаються у фінансовій звітності. Такі зобов'язання розкриваються у примітках до фінансової звітності, за винятком тих випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, що втілюють економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються у консолідованій фінансовій звітності, але розкриваються у примітках в тому випадку, якщо існує достатня ймовірність припливу економічних вигод.
4 Ключеві бухгалтерські оцінки та професійні судження в застосуванні облікової політики.
При підготовці фінансової звітності Товариство робить оцінки та припущення, які мають вплив на визначення суми активів та зобов’язань, визначення доходів та витрат звітного періоду, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок.
Найбільш суттєве використання суджень та оцінок включає таке:
Безперервність діяльності.
Керівництво здійснило оцінку щодо можливості подальшої безперервної діяльності Товариства за визначеними видами діяльності та впевнилося, що Товариство має ресурси для продовження діяльності в досяжному майбутньому. Керівництву не відомо про будь-які значні невизначеності, що можуть викликати значну невпевненість у можливості здійснювати безперервну діяльність. Таким чином, складання фінансової звітності було здійснено виходячи з принципу безперервності діяльності.
Первісне визнання операцій з пов’язаними особами.
У ході звичайної діяльності Товариство здійснює операції з пов’язаними особами. МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» вимагає обліковувати фінансові інструменти при первісному визнанні за справедливою вартістю. За відсутності активного ринку таких операцій, для того, щоб визначити, чи здійснювалися такі операції за ринковими або неринковими цінами та ставками, використовують професійне судження. Підставою для таких суджень є ціноутворення щодо подібних фінансових інструментів та операцій з ними, у тому числі аналіз ефективної ставки відсотка та параметрів укладених договорів.
Інші джерела невизначеності
Керівництво не може достовірно оцінити вплив на фінансовий стан Товариства будь-якого подальшого погіршення ситуації з ліквідністю на фінансових ринках та підвищення нестабільності на валютних ринках. На думку керівництва, вживаються усі необхідні заходи для підтримки життєздатності та зростання діяльності у поточних умовах.
Оцінки, які особливо чутливі до змін, стосуються короткострокових зобов’язань перед працівниками по відпусткам та пільговим пенсіям, справедлива оцінка основних засобів. Основні припущення стосовно майбутнього та інших ключових джерел виникнення невизначеності оцінок на дату балансу, але вони не мають значного ризику стати причиною внесення суттєвих коригувань у балансову вартість активів та зобов’язань протягом наступного фінансового періоду.
Такі оцінки представлені таким чином: тис.грн.
31.12.2013 31.12.2012
Зобов’язання по відпусткам 15 12
Зобов’язання по пільговим пенсіям 3 9,9
Справедлива вартість ОЗ 6476 6838
Допущення, використані при визначенні суми резервів:
Оцінки та судження підлягають постійному аналізу та обумовлені минулим досвідом керівництва та інших факторах, в тому числі на очікуваннях відносно майбутніх подій.
Судження, які здійснюють найбільш значний вплив на показники, відображені в
фінансовій звітності та оцінки , які можуть призвести до необхідності суттєвого коригування балансової вартості активів та зобов’язань на протязі наступного фінансового року, включають наступне:
Терміни корисного використання основних засобів. Оцінка терміну корисної служби основних засобів проводилася із застосуванням професійної думки на основі наявного досвіду відносно аналогічних активів та термінів фактичного використання об’єктів на дату складання звітності. Майбутні економічні вигоди, пов'язані з цими активами, в основному будуть отримані в результаті їх використання. Проте інші чинники, такі як застарівання, з технологічної або комерційної точки зору, а також знос устаткування, часто приводять до зменшення економічних вигод, пов'язаних з цими активами. Керівництво оцінює термін корисного використання основних засобів, що залишився, виходячи з поточного технічного стану активів і з урахуванням розрахункового періоду, протягом якого дані активи приноситимуть економічні вигоди. При цьому до уваги приймаються наступні основні чинники: (а) очікуваний термін використання активів; (б) очікуваний фізичний знос устаткування, який залежить від експлуатаційних характеристик і регламенту технічного обслуговування; і (в) моральний знос устаткування з технологічної і комерційної точки зору в результаті зміни ринкових умов.
Визнання відкладеного податкового активу. Визнаний відкладений податковий актив є сумою податку на прибуток, який може бути зарахований проти майбутніх платежів податку на прибуток; він відбивається в звіті про фінансове положення. Відкладений податковий актив признається тільки в тому випадку, якщо використання відповідного податкового вирахування є високовірогідним. Визначення майбутнього прибутку оподаткування і суми податкових вирахувань, вірогідних до заліку в майбутньому, засноване на середньостроковому бізнес-плані, підготовленому керівництвом, і результатах його екстраполяції на майбутнє.
Такими активами визначені суми зобов’язань по нарахованим резервам відпусток працівникам та зобов’язанням по виплатам пенсій пільгових категорій працівників.
Оцінка інвестиційної власності за допомогою методу співставлення та капіталізації доходу. Інвестиційна власність, яка надана переліком складських приміщень відбивається на кінець кожного звітного періоду за справедливою вартістю, визначеною на основі звіту про оцінку, підготовленого ТОВ «Профбізнес» (компанією, що спеціалізується на незалежній оцінці].
При підготовці звітів про оцінку інвестиційної власності товариства [незалежні оцінювачі] проводили визначення зіставних цін продажу, виключаючи випадки розпродажу майна в рахунок погашення боргів. Керівництво проаналізувало допущення оцінювачів, закладені в модель дисконтованих потоків грошових коштів, яка була використана для оцінки, і підтверджує, що такі чинники, як ставка дисконтування, що застосовувалася в моделі, були визначені правильно з урахуванням ринкових умов на звітну дату. Не дивлячись на це, керівництво вважає, що в даний час при оцінці інвестиційної власності збільшився як ступінь застосування професійної думки, так і вірогідність того, що фактична виручка від продажів може відрізнятися від балансової суми.
У основу оцінки справедливої вартості покладені основні допущення у відношенні: отримання договірної орендної плати; очікуваних майбутніх ринкових ставок оренди; періодів відсутності орендарів; вимог до технічного обслуговування; і застосовних ставок дисконтування. Результати оцінки порівнюються на регулярній основі з фактичними даними ринку про прибутковість і реальними операціями на ринку.
Оцінка власних приміщень. Приміщення Підприємства відбиваються за справедливою вартістю, визначеною на основі звітів про оцінку, підготовлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Профбізнес» [компанією, що спеціалізується на незалежній оцінці]. У зв'язку з характером приміщень і наявністю зіставної ринкової інформації, справедлива вартість приміщень визначається на основі методу співставлення та доходного методу, який припускає оцінку вартості на основі очікуваного ринкового доходу від оренди аналогічної власності з аналогічною капіталізацією. При використанні даного методу розглядається чистий дохід, отриманий від зіставної власності, капіталізований для визначення вартості оцінюваної власності.
У основу оцінки справедливої вартості покладені основні допущення у відношенні: можливих ринкових ставок оренди і застосовних ставок дисконтування. Результати оцінки порівнюються на регулярній основі з фактичними даними ринку про прибутковість і реальними операціями.
Ставка дисконтування була прийнята рівною ставці ефективного відсотку застосовується ставка доходності облігацій внутрішньої державної позики у 2012р. – 2013р. 8,91% для різних видів власності.
5. Нові та переглянуті стандарти та тлумачення:
Удосконалення МСФЗ:
Зміна до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування МСФЗ» відноситься до виключення для умов гіперінфляції і відміняє деякі фіксовані дати, вказані в стандарті.
Рада з МСФЗ пояснила, яким чином компанія повинна поновити надання фінансової звітності відповідно до МСФЗ, після того, як її функціональна валюта перестає бути схильною до гіперінфляції. Правка діє для річних звітів, починаючи з 1 липня 2011р та після цієї дати. Правка не вплинула на фінансове положення, фінансові результати або інформацію, яку розкриває Компанія.
Зміна до МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» вводить вимогу про розкриття деякої додаткової інформації, використовувану у разі передачі фінансових активів.
Правка вимагає розкриття додаткової інформації про фінансові активи, які було передано, але визнання яких не припинялося, щоб дати можливість користувачам фінансової звітності зрозуміти характер взаємозв’язку активів, визнання яких не припинялося, і відповідних їм зобов’язань. Крім цього, з метою надання користувачам фінансової звітності можливість оцінити характер участі Товариства у таких активах, та ризики, які пов’язані з цими активами, правкою передбачено розкриття інформації об активах, участь у яких продовжується, але визнання у фінансової звітності припинено. Правка діє для річних звітів, починаючи з 1 липня 2011р та після цієї дати. Правка не вплинула на фінансове положення, фінансові результати або інформацію, яку розкриває Компанія.
Зміна до МСФЗ (IAS) 12 «Податки на прибуток», яка вводить виключення відносно існуючого принципу вимірювання відкладених податкових активів і зобов'язань, пов'язаних з інвестиційною власністю, що враховується за справедливою вартістю. Правка діє для річних звітів, починаючи з 1 січня 2012р та після цієї дати. Правка не вплинула на фінансове положення, фінансові результати або інформацію, яку розкриває Компанія.
Обов'язкові до застосування
МСФО (IFRS) 10 "Консолідована фінансова звітність"
МСФО (IFRS) 10 замінює частину МСФО (IAS) 27 "Консолідована і окрема фінансова звітність", що стосується консолідованої фінансової звітності, а також ПКР (SIC) "Консолідація - Товариства спеціального призначення".
Згідно МСФО (IFRS) 10 єдиним необхідним та достатньою умовою консолідації є наявність контролю. Ця зміна покликана усунути розбіжності між попередньою версією МСФО (IAS) 27, в якому використовувалася концепція контролю, і ПКР (SIC) 12, в якому акцент робився на ризиках та вгодах. МСФО (IFRS) 10 дає детальніше визначення контролю, що усуває ряд недоліків визначення з МСФО (IAS) 27.
МСФО (IFRS) 11 "Спільна діяльність"
МСФО (IFRS) 11 замінює МСФО (IAS) 31 "Участь в спільній діяльності" і ПКР (SIC) 13 "Спільно контрольовані Товариства - немонетарні вклади учасників". МСФО (IFRS) 11 розглядає питання класифікації діяльності, спільно контрольованої двома або більш сторонами. МСФО (IFRS) 11 передбачає два типи спільної діяльності : "спільні операції" і "спільне Товариство". Вони відрізняються правами і зобов'язаннями сторін за угодою про спільну діяльність.
МСФО (IFRS) 12 "Розкриття інформації про участь в інших Товариствах"
МСФО (IFRS) 12 встановлює вимоги до розкриття в річній консолідованій фінансовій звітності про участь в дочірніх і залежних Товариствах, спільній діяльності і неконсолідованих структурованих Товариствах. МСФО (IFRS) 12 націлений на надання користувачам фінансової звітності інформації необхідною для оцінки характеру участі Товариства в інших Товариствах і відповідних ризиках, а також впливи такої участі на фінансову звітність.
МСФО (IFRS) 13 "Оцінка за справедливою вартістю"
МСФО (IFRS) 13 встановлює порядок проведення оцінки за справедливою вартістю і розкриття інформації про визначення справедливої вартості. МСФО (IFRS) 13 не міняє вимог про відображення за справедливою вартістю тих або інших статей звітності. Сфера дії МСФО (IFRS) 13 охоплює як фінансові, так і нефінансові інструменти відносно яких інші стандарти МСФО вимагають або допускають оцінку за справедливою вартістю а також розкриття оцінки за справедливою вартістю (за винятком окремо обумовлених випадків).
МСФО (IFRS) 13 дає нове визначення справедливої вартості для цілей фінансової звітності.
Згідно МСФО (IFRS) 13, справедлива вартість - це ціна продажу активу або передачі зобов'язання ("ціна виходу") між учасниками основного (чи найбільш вигідного) ринку у поточних нормальних ринкових умовах на дату оцінки. При цьому ціна може бути визначена шляхом безпосереднього спостереження або з використанням іншої методики оцінки.
МСФО (IAS) 19 "Винагород працівникам" (переглянутий в 2011 році)
МСФО (IAS) 19 (переглянутий в 2011 році) міняє порядок обліку пенсійних програм зі встановленими виплатами і вихідної допомоги. Найбільш суттєві зміни торкаються обліку зобов'язань по пенсійних програмах зі встановленими виплатами і активів програм. Поправки вимагають обліку змін зобов'язань програм зі встановленими виплатами, а також змін справедливій вартості активів програм, у момент їх виникнення. Таким чином, вступ цієї вимоги відміняє "метод коридору", дозволений попередньою редакцією МСФО (IAS) 19, і прискорює визнання вартості послуг минулих періодів. Усі актуарні прибутки або збитки повинні відбиватися у іншому сукупному доході, щоб чистий пенсійний актив або зобов'язання в звіті про фінансове положенні в повному об'ємі відбивали дефіцит або профіцит програм.
Поправки до МСФО (IFRS) 1 - Державні позики
Поправки дають деякі послаблення Товариствам, уперше МСФО, що застосовує, дозволяючи перспективне застосування МСФО (IAS) 39 і МСФО (IFRS) 9, а також п. 10А МСФО (IAS) 20 "Облік державних субсидій і розкриття інформації про державну допомогу" у відношенні державних позик, непогашених на дату переходу на МСФО.
Необов'язкові до застосування
МСФО (IFRS) 9 "Фінансових інструментів" (переглянутий в 2010 році) (обов'язковий до застосування не раніше 1 січня 2015 року)
МСФО (IFRS) 9 - це новий стандарт по обліку фінансових інструментів, який у результаті повинен повністю замінити МСФО (IAS) 39
Поправки до МСФО (IAS) 36 "Знецінення активів" (обов'язкові до застосування для років що починаються не раніше 1 січня 2014 року)
Поправки
a) погоджують вимоги до розкриття в МСФО (IAS) 36 з намірами КМСФО і скорочують перелік обставин, при яких потрібне розкриття відшкодованої вартості активів або одиниць що генерують грошові кошти;
б) вимагають додаткових розкриттів про оцінку за справедливою вартістю, якщо відшкодована вартість знецінених активів розрахована за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на вибуття; і в) встановлюють вимогу розкривати ставку дисконтування, використану при розрахунку знецінення (чи його відновлення), якщо відшкодована вартість знецінених активів розрахована за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на вибуття, визначається по методу приведеній вартості.
Поправки до МСФО (IAS) 39 "Фінансових інструментів: визнання і оцінка" (обов'язкові до застосування для років, що починаються не раніше 1 січня 2014 року)
Поправки уточнюють, що у разі новації похідного фінансового інструменту хеджування за умови виконання певних критеріїв немає необхідності припиняти облік хеджування.
Роз'яснення КРМСФО (IFRIC) 21 "Збори"
(обов'язкові до застосування для років, що починаються не раніше 1 січня 2014 року)
КРМСФО (IFRIC) 21 дає вказівки по визнанню зобов'язань по зборах, що встановлюються державою, як що враховується відповідно до МСФО (IAS) 37 "Оцінних зобов'язань, умовних зобов'язання і умовні активи", так і по зборах з чітко певними термінами і сумами.
Стандарти, які були випущені, але ще не набули чинності
Нижче надані стандарти і інтерпретації, які були випущені, але ще не набули чинності на дату випуску фінансової звітності Товариства.
Товариство має намір застосувати ці стандарти з дати їх набуття чинності.
МСФО (IFRS) 9 «Фінансові інструменти»
МСФО (IFRS) 9 в поточній редакції, що відображає результати першого етапу проекту Ради з МСФО по заміні МСФО (IAS) 39, застосовується відносно класифікації і оцінки фінансових активів і фінансових зобов'язань, як вони визначені в МСФО (IAS) 39. Спочатку передбачалося, що стандарт набуде чинності відносно річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2013 р. або після цієї дати, але в результаті випуску Поправок до МСФО (IFRS) 9 «Дата обов'язкового застосування МСФО (IFRS) 9 і перехідні вимоги до розкриття інформації», опублікованих в грудні 2011 р., дата обов'язкового застосування була перенесена на 1 січня 2015 р. В ході подальших етапів Рада з МСФО розгляне облік хеджування і знецінення фінансових активів. Застосування першого етапу МСФО (IFRS) 9 надасть вплив на класифікацію і оцінку фінансових активів Товариства, але не зробить впливу на класифікацію і оцінку фінансових зобов'язань. Для представлення завершеної картини Товариство оцінить вплив цього стандарту на суми, що розкриваються у фінансовій звітності в ув'язці з іншими етапами проекту після публікації остаточної редакції стандарту, що включає всі етапи.
«Інвестиційні компанії» (Поправки до МСФО (IFRS) 10, МСФО (IFRS) 12 та МСФО (IAS) 27).
Дані поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2014 р. або після цієї дати, і передбачають виключення з вимог про консолідацію для компаній, які відповідають визначенню інвестиційної компанії згідно МСФО (IFRS) 10. Виключення з вимог про консолідацію вимагає, щоб інвестиційні компанії враховували дочірні компанії за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Товариство не чекає, що дана поправка буде застосовна для нього.
Поправки до МСФО (IAS) 32 «Взаємозалік фінансових активів і фінансових зобов'язань».
В рамках даних поправок роз'яснюється значення фрази «зараз володіє юридичним закріпленим правом на здійснення взаємозаліку». Поправки також описують, як слід правильно застосовувати критерії взаємозаліку в МСФО (IAS) 32 відносно систем розрахунків (таких як системи єдиного клірингового центру), в рамках яких використовуються механізми неодночасних валових платежів. Поправки набувають чинності відносно річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2014 р. або після цієї дати. Передбачається, що дані поправки не зроблять вплив на фінансовий стан або фінансові результати діяльності Товариства.
Інтерпретація IFRIC 21 «Обов'язкові платежі» (Інтерпретація IFRIC 21)
В Інтерпретації IFRIC 21 роз'яснюється, що компанія визнає зобов'язання відносно обов'язкових платежів тоді, коли відбувається дія, що спричиняє за собою їх сплату. У разі обов'язкового платежу, виплата якого потрібна у разі досягнення мінімального порогового значення, в інтерпретації встановлюється заборона на визнання передбачуваного зобов'язання до досягнення встановленого мінімального порогового значення. Інтерпретація IFRIC 21 набуває чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2014 р. або після цієї дати. Передбачається, що Інтерпретация IFRIC 21 не зробить вплив на фінансове положення або фінансові результати діяльності Товариства.
Поправки до МСФО (IAS) 39 «Новація похідних інструментів і продовження обліку хеджування».
У даних поправках передбачається виключення з вимоги про припинення обліку хеджування у разі, коли новація похідного інструменту, визначеного як інструмент хеджування, відповідає встановленим критеріям. Дані поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2014 р. або після цієї дати. Товариство не проводило новацію своїх похідних інструментів в поточному періоді. Проте дані поправки будуть взяті до уваги при розгляді майбутніх новацій.
6. Розкриття показників фінансової звітності:
6.1. Дохід від реалізації
Аналіз виручки від продажів по видах за звітний період надано в наступній таблиці : В тисячах українських грн. .
Показник 2013 р. 2012р.
Виручка від продажу залишків товару 1
Виручка від надання послуг транспортування та навантажування19 17
Виручка від надання послуг оперативної оренди 1769 1352
Вирахування ПДВ (298) (228)
Всього чистий дохід від реалізації 1490 1142
6.2 Собівартість реалізації
Собівартість реалізації за видами витрат була представлена наступним чином: 2013 2012
Собівартість реалізованих запасів 1,9
Собівартість вантажних послуг 16,0 16,8
Амортизація 332,5 383,1
Комунальні послуги 405 202,4
Податок на землю 316,5 316,5
Всього 1070 920,7
6.3 Адміністративні витрати 2013 2012
Витрати на персонал 552 308,8
Матеріальні витрати 29 43,7
послуги на обслуговування 98,4 88,3
Амортизація основних засобів і нематеріальних активів 30 23,2
Інші 8,6
Всього адміністративних витрат 718 4 64
6.4 Витрати на збут 2013 2012
Витрати на транспорт 8
Витрати на сировину 61
Маркетинг та реклама
Витрати на послуги з переробки сировини 129
Інші
Всього витрат 0 198
6.5. Інші доходи, інші витрати
Інші операційні доходи 2013 2012
списання кредиторської заборгованості 5
Доходи від продажу інших оборотних активів 6,3
Доходи від списання активів 1,5
Всього інші доходи 0 12,8
Інші операційні витрати
Нарахування витрат за пільговими пенсіями працівникам 3,1
Зменшення корисності необоротних активів 48,1
Збитки від нарахування дисконту довгострокової заборгованості 0,6
Всього інші витрати 3,1 48,7
6.6. Фінансові доходи та витрати 2013 2012
процентні доходи
Відсотки по залишкам на рахунку в банку 2,6
Відсотки по коштам на депозитному рахунку в банку 32,2 5,7
всього 32,2 8,3
процентні витрати
Нарахування процентів на банківські кредити
Визначення результату від розрахунку справедливої вартості заборгованості ( нарахування дисконту) 0,8 0
всього 1 0
6.7 Податок на прибуток
Основні компоненти витрат з податку на прибуток за звітний період:
2 013 2 012
Прибуток до оподаткування від діяльності, що триває
-270,2 -294,6
Витрати з податку на прибуток
Витрати з податку на прибуток від діяльності, що триває
16,6 22,3
Витрати з податку від припиненої діяльності
Поточні витрати з податку на прибуток
15,5 22,3
Відстрочений податок на прибуток
1,1 -1,2
Витрати з податку на прибуток
16,6 21,1
Податкові активи від тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню на кінець періоду
Забезпечення виплат персоналу
2,7 2,3
Нарахування зобов’язань за пільгові пенсії
0,4 1,9
Чисті відстрочені податкові активи (18%)
3,1 4,2
Відмінності між МСФЗ та правилами оподаткування в Україні у попередньому році призвели до виникнення певних тимчасових різниць між балансовою вартістю активів та зобов’язань для цілей фінансового звітування та їхньою податковою базою. Податковий вплив зміни цих тимчасових різниць обліковується за ставками : в 2012р.- 19%, в 2013р- 18%.
Відстрочені податки відображають чистий податковий ефект від тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов’язань для цілей фінансової звітності і для цілей оподаткування. Тимчасові різниці в основному пов’язані з нарахуванням резервів на відпустки працівникам та на погашення зобов’язань перед Пенсійним фондом України щодо виплат пенсій пільговим категоріям працівників.
Перелік відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань Залишок на початок 2013р Визнані в (прибутках)/збитках Залишок на кінець 2013р
1 2 3 4
Податковий ефект тимчасових різниць:
Сума нарахованих забезпечень ( резерв відпусток) 12,4 2,4 14,8
Визнаний відстрочений податковий актив 2,4 0,3 2,7
Сума нарахованих забезпечень за пільговими пенсіями 9,9 (7,5) 2,4
Визнаний відстрочений податковий актив 1,9 (1,5) 0,4
Всього відстрочений податковий актив 4,2 (1,1) 3,1
Постійні різниці в основному пов’язані з витратами, які не підлягають врахуванню згідно з Податковим кодексом .
6.8. Основні засоби
Будівлі машини та обладнання Транспорт Меблі та приладдя Всього
Справедлива вартість на 31.12.2012 15439 86,43515 325,77828 52,6 15903,813
Надходження 47,9 47,9
Вибуття -40,6 -40,6
Справедлива вартість 31 грудня 2013 року 15 439,00 134,34 325,78 12,00 15911,113
Накопичена амортизація 0
31 грудня 2012 року 8689,9 32,6 298 45 9065,5
Нарахування за рік 332,2 54,4 16,8 7,3 410,7
Вибуття -40,4 -40,4
31 грудня 2013 року 9022,1 87,0 314,8 11,7 9435,6
Чиста балансова вартість 0,0
31 грудня 2012 року 6749,1 53,8 27,8 7,6 6838,3
31 грудня 2013 року 6416,9 47,3 11,0 0,3 6475,5
6.9. Запаси 2013 2012
Сировина та матеріали (за історичною собівартістю) 5 5,5
Товарні залишки (за історичною собівартістю) 104 104,0
Всього запаси 109 109,5
В 2013 році підприємство не бачить підстав для знецінення запасів товару на складі.
6.10. Торгівельна та інша дебіторська заборгованість 2013 2012
Торгівельна дебіторська заборгованість 24,7 31,8
Аванси видані 3,3 1,4
Розрахунки з бюджетом 0,7
Інша дебіторська заборгованість 22 0,7
чиста вартість торгівельної дебіторської заборгованості 50 34,6
Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років торгівельна дебіторська заборгованість яка знецінена не встановлено. Сумнівна заборгованість відсутня, тому резерв не нараховувався.
6.11. Грошові кошти 2013 2012
Каса, грн.. 0 0,4
рахунки в банках, грн 268 185,5
всього грошові кошти 268 185,9
Станом на 31 грудня 2013 та 2012 років Підприємство не мало банківських депозитів, тощо .
6.12. Статутний капітал
Станом на 31 грудня 2013 та 31 грудня 2012 року зареєстрований та сплачений капітал складався з 792000 простих акцій номінальною вартістю 0,25 гривни. В звітному періоді зміни щодо складу та розміру в статутному капіталі не відбувались.
6.13. Торговельна та інша кредиторська заборгованість 2013 2012
Торговельна кредиторська заборгованість 0 0
Розрахунки з бюджетом 52 42,2
Заробітна плата 61 23,4
соціальні внески 15 9,2
Інші 53,8
Заборгованість за одержаними авансами 24
Всього кредиторська заборгованість 152 128,6
6.14. Умовні зобов’язання.
Судові позови Проти Підприємства судові позови не подавались. Керівництво вважає, що Підприємство не несе істотних збитків з цього приводу, відповідно, резерви у фінансовій звітності не створювалися.
Оподаткування – Внаслідок наявності в українському комерційному законодавстві, й податковому зокрема, положень, які дозволяють більш ніж один варіант тлумачення, а також через практику, що склалася в загалом нестабільному економічному середовищі, за якої податкові органи довільно тлумачать аспекти економічної діяльності, у разі, якщо податкові ограни піддадуть сумніву певне тлумачення, засноване на оцінці керівництва економічної діяльності Підприємства, ймовірно, що Підприємство змушене буде сплатити додаткові податки, штрафи та пені. Така невизначеність може вплинути на вартість фінансових інструментів, втрати та резерви під знецінення, а також на ринковий рівень цін на угоди. На думку керівництва, Підприємство сплатило усі податки, тому фінансова звітність не містить резервів під податкові збитки. Податкові звіти можуть переглядатися відповідними податковими органами протягом трьох років.
Економічне середовище – Товариство здійснює свою основну діяльність на території України. Закони та нормативні акти, які впливають на операційне середовище в Україні, можуть швидко змінюватися. Подальший економічний розвиток залежить від спектру ефективних заходів, які вживаються українським Урядом, а також інших подій, які перебувають поза зоною впливу Товариства. Майбутнє спрямування економічної політики з боку українського Уряду може мати вплив на реалізацію активів Товариства, а також на здатність Товариства сплачувати заборгованості згідно строків погашення.
Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть та дiлову активнiсть товариства, є в першу чергу непослiдовнiсть втiлення в життя економiчної полiтики, недосконалiсть законодавчої та нормативної бази, iнфляцiйнi процеси, нестабiльнiсть податкового законодавства та його навантаження, низький рiвень платоспроможностi споживачiв продукцiї пiдприємства, складностi пошуку нових та розширення старих ринкiв збуту, що не дає змоги планувати дiяльнiсть товариства на перспективу. Ступiнь залежностi вiд законодавчих або економiчних обмежень Товариством не вивчена.
Керівництво Товариства провело найкращу оцінку щодо можливості повернення та класифікації визнаних активів, а також повноти визнаних зобов’язань. Однак Товариство ще досі знаходиться під впливом нестабільності, вказаної вище.
Ступінь повернення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів – Внаслідок ситуації, яка склалась в економіці України, а також як результат економічної нестабільності, що склалась на дату балансу, існує ймовірність того, що активи не зможуть бути реалізовані за їхньою балансовою вартістю в ході звичайної діяльності Товариства. Ступінь повернення цих активів в значній мірі залежить від ефективності заходів, які знаходяться поза зоною контролю Товариства, спрямованих різними країнами на досягнення економічної стабільності та пожвавлення економіки. Ступінь повернення дебіторської заборгованості Товариству визначається на підставі обставин та інформації, які наявні на дату балансу. На думку Керівництва, додатковий резерв під фінансові активи на сьогоднішній день не потрібен, виходячи з наявних обставин та інформації.
Сума дебіторської та кредиторської заборгованості є короткостроковою, тому вплив змін на справедливу вартість несуттєвий. В фінансовій звітності показники заборгованості відображені по вартості виникнення заборгованості.
6.15. Розкриття інформації про пов’язанні сторони
До пов’язаних сторін або операцій з пов’язаними сторонами відносяться:
підприємства, які прямо або опосередковано, контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Підприємством;
асоційовані компанії ;
спільні підприємства, у яких Підприємство є контролюючим учасником;
члени провідного управлінського персоналу Підприємства;
близькі родичі особи, зазначеної в а) або г);
компанії, що контролюють Підприємства, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Підприємстві;
2013 2012
Операції з пов’язаними сторонами
Всього
Операції з пов’язаними сторонами
Всього
Реалізація послуг оренди 1,2 1352
Продаж інвестиції 779 779
Продаж необоротних активів 680,2 682,1
Компенсація провідному управлінському персоналу
Короткострокові виплати працівникам: заробітна плата, премії) 196 61,4
6.16. Звітність за сегментами
Підприємство має тільки один основний сегмент діяльності: надання послуг з
оренди обладнання та складських площ, тому розподіл на сегменти не проводиться.
7. Цілі та політика управління фінансовими ризиками
Основні фінансові інструменти підприємства включають торгову кредиторську заборгованість. Основною ціллю даних фінансових інструментів є залучення коштів для фінансування операцій Підприємства. Також Підприємство має інші фінансові інструменти, такі як торгова дебіторська заборгованість, грошові кошті.
Основний ризик включає ризик ліквідності.
Політика управління ризиками включає наступне:
Кредитний ризик. Товариство укладає угоди виключно з відомими та фінансово стабільними сторонами. Операції з новими клієнтами здійснюються на основі попередній оплати. Дебіторська заборгованість підлягає постійному моніторингу. Відносно кредитного ризику, пов’язаного з іншими фінансовими інструментами, які включають фінансові інвестиції, доступні для продажу, та фінансові інвестиції до погашення, ризик пов’язаний з можливістю дефолту контрагента, при цьому максимальний ризик дорівнює балансовій вартості інструменту.
Ризик ліквідності. Підприємство здійснює контроль ліквідності, шляхом планування поточної ліквідності. Підприємство аналізує терміни платежів, які пов’язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.
Інформація щодо платежів за фінансовими зобов’язаннями Підприємства в розрізі строків погашення представлена наступним чином:
Рік, що закінчився 31 грудня 2013року До 1 місяця Від 1 місяця до 3 місяців Від 3 місяців до 1 року Від 1 року до 5 років Більше 5 років Всього
Торгова та інша кредиторська заборгованість 152 152
ВСЬОГО 152 152
Рік, що закінчився 31 грудня 2012року До 1 місяця Від 1 місяця до 3 місяців Від 3 місяців до 1 року Від 1 року до 5 років Більше 5 років Всього
Торгова та інша кредиторська заборгованість 128,6 128,6
ВСЬОГО 128,6 128,6
Ринковий ризик
На Товариство, як суб’єкт ринкової економіки, впливають такі фактори, як несприятливі зміни у процентних ставках, зниження платоспроможності орендарів, збільшення комунальних платежів, старіння необоротних активів та інше. Товариство наражається на ринковий (ціновий) ризик внаслідок неочікуваних змін ринкових цін на основні послуги, які забезпечують діяльність. Метою управління ринковим ризиком є досягнення запланованого рівня прибутку за прийнятного для акціонерів рівня ризику, тобто мінімізація втрат від неочікуваних коливань обсягу орендних послуг та рівня платоспроможності.
Механізм нейтралізації ризиків ґрунтується на резервуванні Товариством частини фінансових ресурсів, що дозволяють запобігти негативним фінансовим наслідкам по тих операціях, за яким ці ризики не пов’язані з діяльністю контрагентів. Основними формами такого напрямку є :
формування додаткового капіталу Товариства;
нерозподілений залишок прибутку, отриманий в звітному періоді.
За даними звітного та порівняльного періоду інформація, яка дозволить проаналізувати дії Товариства щодо нейтралізації ризиків виглядає наступним чином :
Показник Станом на 31.12.2012 Станом на 31.12.2013
Капітал в дооцінках 4937 4699
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1888 1839
всього 6825 6538
Як свідчать дані аналізу ринкового ризику, дії керівництва були спрямовані на прийняття рішень стосовно збільшення розміру прибутку з метою зниження впливу ринкового та кредитного ризику на діяльність Товариства.
Управління капіталом.
Відносно управління капіталом основною метою Товариства є забезпечення
нормального рівня достатності капіталу. Товариство управляє своїм капіталом для забезпечення безперервної діяльності в майбутньому і одночасної максимізації прибутку акціонерів за рахунок оптимізації співвідношення позикових і власних коштів. Керівництво Товариства регулярно переглядає структуру свого капіталу. На основі результатів такого перегляду вживаються заходи для забезпечення отримання прибутку та економії поточних витрат. Заходи, щодо полiпшення фiнансового стану пiдприємства:
- планування, контроль i аналiз управлiння витратами;
- своєчасне виконання договiрних зобов'язань по укладеним договорам.
8. Події після Балансу
На дату надання фінансової звітності на Підприємстві не було встановлено подій, які можуть вплинути на показники фінансової звітності та могли б вимагати змін наданої інформації.
Керівник Купцов Ю.М.
Головний бухгалтер Гнидюк Н.А.